думний

думний
-а, -е.
1) розм. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. || Який виражає заглибленість у думки.
2) рідко. Те саме, що гордовитий.
3) іст. Прикм. до дума 3). || Стос. до боярської думи. Думний дяк.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "думний" в других словарях:

  • думний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • думний — на, не, Гж. Гордий, зарозумілий. Она думна з новой сукні …   Словник лемківскої говірки

  • думно — Присл. до думний (див. думний 1)) …   Український тлумачний словник

  • конюший — ого, ч., іст. Придворна посада у Росії 15 17 ст., за традицією – вищий думний чин …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»