- думний
- -а, -е.1) розм. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. || Який виражає заглибленість у думки.2) рідко. Те саме, що гордовитий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
думний — прикметник … Орфографічний словник української мови
думний — на, не, Гж. Гордий, зарозумілий. Она думна з новой сукні … Словник лемківскої говірки
думно — Присл. до думний (див. думний 1)) … Український тлумачний словник
конюший — ого, ч., іст. Придворна посада у Росії 15 17 ст., за традицією – вищий думний чин … Український тлумачний словник